mirror of
https://github.com/adambard/learnxinyminutes-docs.git
synced 2025-01-17 13:38:38 +01:00
Fix discovered misspelling
This commit is contained in:
parent
d7af01bda2
commit
69ef8d3f3a
@ -21,7 +21,7 @@ Go був створений для того, щоб виконати задач
|
||||
|
||||
Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією.
|
||||
Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для
|
||||
вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 міліонів в Google, Inc.)
|
||||
вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.)
|
||||
|
||||
Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті.
|
||||
|
||||
@ -30,11 +30,11 @@ Go має чудову стандартну бібліотеку та чимал
|
||||
/* Багато-
|
||||
рядковий коментар */
|
||||
|
||||
// Кожен файл вихідного коду має почитанитсь із ключового слова package.
|
||||
// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package.
|
||||
// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку.
|
||||
package main
|
||||
|
||||
// import оголошує бібліотеки, що використовуються в данному файлі.
|
||||
// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі.
|
||||
import (
|
||||
"fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go.
|
||||
"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт.
|
||||
@ -56,8 +56,8 @@ func main() {
|
||||
beyondHello()
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Аргумети функцій описуються у круглих дужках.
|
||||
// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обовязкові.
|
||||
// Аргументи функцій описуються у круглих дужках.
|
||||
// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові.
|
||||
func beyondHello() {
|
||||
var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені.
|
||||
x = 3 // Присвоєння значення.
|
||||
@ -70,7 +70,7 @@ func beyondHello() {
|
||||
|
||||
/* <- багаторядковий коментар
|
||||
Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень.
|
||||
В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертається.
|
||||
В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються.
|
||||
Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`.
|
||||
*/
|
||||
func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) {
|
||||
@ -83,19 +83,19 @@ func learnTypes() {
|
||||
str := "Вчи Go!" // рядок (string).
|
||||
|
||||
s2 := `"Необроблений" текст
|
||||
може містити переноси рядків.` // Те й же рядок.
|
||||
може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок.
|
||||
|
||||
// Не ASCII символи. Go використовує UTF-8.
|
||||
g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода.
|
||||
|
||||
f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плавуючою крапкою.
|
||||
c := 3 + 4i // complex128, комплекстні числа, що уявляють собою два float64.
|
||||
f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою.
|
||||
c := 3 + 4i // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64.
|
||||
|
||||
// Синтакс ініціалізації з var.
|
||||
// Синтаксис ініціалізації з var.
|
||||
var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int.
|
||||
var pi float32 = 22. / 7
|
||||
|
||||
// Синтакс перетворення типів з коротним оголошенням.
|
||||
// Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням.
|
||||
n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8.
|
||||
|
||||
// Розмір масива фіксований протягом часу виконання.
|
||||
@ -104,7 +104,7 @@ func learnTypes() {
|
||||
// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100.
|
||||
|
||||
// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте
|
||||
// останні викоритовуються частіше.
|
||||
// останні використовуються частіше.
|
||||
s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки.
|
||||
s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0.
|
||||
var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється.
|
||||
@ -113,27 +113,27 @@ func learnTypes() {
|
||||
// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю.
|
||||
// Для цієї операції використовується вбудована функція append().
|
||||
// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай
|
||||
// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нище.
|
||||
// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче.
|
||||
s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел.
|
||||
s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6.
|
||||
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6]
|
||||
|
||||
// Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам,
|
||||
// можна передати посилання на зріз із трьокрамкою, як у прикладі нище. Таким чином,
|
||||
// можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином,
|
||||
// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s.
|
||||
s = append(s, []int{7, 8, 9}...)
|
||||
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9]
|
||||
|
||||
p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа.
|
||||
fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, видодяться числа.
|
||||
fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа.
|
||||
|
||||
// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип данних, як хеш
|
||||
// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш
|
||||
// або словник в інших мовах програмування
|
||||
m := map[string]int{"three": 3, "four": 4}
|
||||
m["one"] = 1
|
||||
|
||||
// В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою.
|
||||
// Нижнє підкреслювання дозволяє "використати" змінну, але проігноруванти значення.
|
||||
// Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення.
|
||||
_, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs
|
||||
// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція.
|
||||
// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає
|
||||
@ -148,21 +148,21 @@ func learnTypes() {
|
||||
learnFlowControl() // Рухаємось далі.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Навідмінну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують
|
||||
// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують
|
||||
// іменоване значення, що повертається.
|
||||
// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при
|
||||
// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їх значення в різних
|
||||
// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних
|
||||
// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return.
|
||||
func learnNamedReturns(x, y int) (z int) {
|
||||
z = x * y
|
||||
return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказіники, проте немає
|
||||
// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає
|
||||
// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не
|
||||
// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті).
|
||||
func learnMemory() (p, q *int) {
|
||||
// Іменованні змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
|
||||
// Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
|
||||
p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять.
|
||||
// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil.
|
||||
s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті.
|
||||
@ -186,7 +186,7 @@ func learnFlowControl() {
|
||||
} else {
|
||||
// Gloat.
|
||||
}
|
||||
// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-стверджень.
|
||||
// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень.
|
||||
x := 42.0
|
||||
switch x {
|
||||
case 0:
|
||||
@ -206,7 +206,7 @@ func learnFlowControl() {
|
||||
}
|
||||
// Тут x == 42.
|
||||
|
||||
// For - це єдиний в Go, але він бає кілька різних форм.
|
||||
// For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм.
|
||||
for { // Ініціалізація циклу.
|
||||
break // Упс, помилково зайшли.
|
||||
continue // Недоступне твердження.
|
||||
@ -224,14 +224,13 @@ func learnFlowControl() {
|
||||
fmt.Printf("Hello, %s\n", name)
|
||||
}
|
||||
|
||||
// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалудженні if одначає оголосити
|
||||
// локальну змінну y в області видимості if та присвоїти їх значення. Далі
|
||||
// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити
|
||||
// локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі
|
||||
// значення змінної проходить перевірку y > x.
|
||||
if y := expensiveComputation(); y > x {
|
||||
x = y
|
||||
}
|
||||
// Літерали функцій та замикання
|
||||
// Function literals are closures.
|
||||
// Літерали функцій - це замикання
|
||||
xBig := func() bool {
|
||||
return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch.
|
||||
}
|
||||
@ -241,8 +240,8 @@ func learnFlowControl() {
|
||||
fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер.
|
||||
|
||||
// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе
|
||||
// як аргумент функції, алк за наступних умов:
|
||||
// 1) літерал функціх негайно викликається за допомогою ()
|
||||
// як аргумент функції, але за наступних умов:
|
||||
// 1) літерал функції негайно викликається за допомогою ()
|
||||
// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу
|
||||
fmt.Println("Add + double two numbers: ",
|
||||
func(a, b int) int {
|
||||
@ -269,8 +268,8 @@ func learnFunctionFactory() {
|
||||
fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!"))
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Декоратори звична річ для багатьох мов прогрмування. В Go їх можна реалізувати
|
||||
// за допомогою літералів функцій, що прикмають агрументи.
|
||||
// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати
|
||||
// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи.
|
||||
func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
|
||||
return func(before, after string) string {
|
||||
return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок
|
||||
@ -278,13 +277,13 @@ func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnDefer() (ok bool) {
|
||||
// Відкладете тверодження змушує функцію посилатись по список. Список
|
||||
// твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список
|
||||
// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує
|
||||
// виконання.
|
||||
defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).")
|
||||
defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що")
|
||||
// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином,
|
||||
// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що вікриває файл.
|
||||
// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл.
|
||||
return true
|
||||
}
|
||||
|
||||
@ -301,15 +300,15 @@ type pair struct {
|
||||
// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив
|
||||
// всі методи в цьому інтерфейсі.
|
||||
func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем"
|
||||
// Sprintf - ще ожна функція з пакету fmt.
|
||||
// Sprintf - ще одна функція з пакету fmt.
|
||||
// Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p.
|
||||
return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y)
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnInterfaces() {
|
||||
// Синтакс з використанням фігурних дужок називається "літералом стуктури".
|
||||
// Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури".
|
||||
// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує
|
||||
// на ініціалізовує p цією структурою.
|
||||
// та ініціалізує p цією структурою.
|
||||
p := pair{3, 4}
|
||||
fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair.
|
||||
var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer.
|
||||
@ -341,7 +340,7 @@ func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) {
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnErrorHandling() {
|
||||
// Ідіома ", ok"використовується, щоб повідомичи чи щось спрацювало, чи ні.
|
||||
// Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок.
|
||||
m := map[int]string{3: "three", 4: "four"}
|
||||
if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться
|
||||
// в асоціативному масиві.
|
||||
@ -359,21 +358,21 @@ func learnErrorHandling() {
|
||||
learnConcurrency()
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Канал с - це потокозохіщений об'єкт для спілкування між потоками.
|
||||
// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками.
|
||||
func inc(i int, c chan int) {
|
||||
c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу
|
||||
// знаходиться зліва від нього.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// inc виконує збільшення значення на 1. Ви використаємо його, щоб інкрементувати
|
||||
// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати
|
||||
// числа рівночасно.
|
||||
func learnConcurrency() {
|
||||
// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті,
|
||||
// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує
|
||||
// зрізи, асоціовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати
|
||||
// зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати
|
||||
// цілочисельні значення.
|
||||
c := make(chan int)
|
||||
// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовіно
|
||||
// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно
|
||||
// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований.
|
||||
// Всі три ґорутини надсилають значення в один канал.
|
||||
go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину.
|
||||
@ -388,11 +387,11 @@ func learnConcurrency() {
|
||||
ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків.
|
||||
go func() { c <- 84 }() // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с.
|
||||
go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs.
|
||||
// Ключове слово select має подібний до синтаксис до switch, проте кожен кейс
|
||||
// Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс
|
||||
// включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові
|
||||
// комунікувати (передавати дані).
|
||||
select {
|
||||
case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєне змінній,
|
||||
case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній,
|
||||
fmt.Printf("it's a %T", i)
|
||||
case <-cs: // або значення може бути проігнороване.
|
||||
fmt.Println("it's a string")
|
||||
@ -402,13 +401,13 @@ func learnConcurrency() {
|
||||
// На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох
|
||||
// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована.
|
||||
|
||||
learnWebProgramming() // Go вмає й веб. Так, ти хочеш зробити це.
|
||||
learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер.
|
||||
func learnWebProgramming() {
|
||||
|
||||
// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адрес, який сервер буде слухати.
|
||||
// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати.
|
||||
// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler.
|
||||
go func() {
|
||||
err := http.ListenAndServe(":8080", pair{})
|
||||
@ -435,16 +434,16 @@ func requestServer() {
|
||||
|
||||
## Подальше вивчення
|
||||
|
||||
Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно погратись та багато про що почитати.
|
||||
Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати.
|
||||
Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів.
|
||||
|
||||
Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами).
|
||||
|
||||
Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://en.wikipedia.org/wiki/Read-eval-print_loop) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.
|
||||
Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.
|
||||
|
||||
В списку для прочитання новичкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно продукоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
|
||||
Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/) щоб перейти до її реалізації.
|
||||
В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
|
||||
Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації.
|
||||
|
||||
Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/).
|
||||
|
||||
Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібіотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile).
|
||||
Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile).
|
||||
|
Loading…
x
Reference in New Issue
Block a user